«Противники врегулювання повинні чітко розуміти, що жарти скінчилися». Російські ЗМІ про Україну

Шовіністичний телеканал «Царьград» на своєму сайті повідомляє, що з Дніпропетровської області «прийшли несподівані звістки - місцеві представники руського опору діляться спостереженнями і не приховують: депресія все більше охоплює руських людей, які досі залишаються по той бік лінії бойового зіткнення». При цьому телеканал відверто обурюється, що «не видно і не чутно звернень від російської ВЕРХОВНОЇ влади до російських людей»…

«Є невелика депресія»

«Царьград» уточнює, що, «зокрема, координатор миколаївського підпілля Сергій Лебедєв ділиться повідомленням від мешканця Дніпропетровської області. На перший погляд, повідомлення виглядає надто дивним, проте пізніше стає дуже зрозумілим: Добрий вечір! Змушений констатувати сумний факт, що в Дніпропетровську практично зійшли нанівець відключення електрики за останні пару тижнів. На завтра взагалі без відключення добу прийшов графік, що, звичайно, зовсім не добре, – йдеться в повідомленні представника опору. Як пояснює Лебедєв, цей лист написав не житель Донецька чи Бєлгорода, це пише житель Дніпропетровська. І він переживає за те, що Росія в якийсь момент зупиниться, просто втомиться і почне більше покладатися на дипломатію і домовленості, – зізнається лідер підпілля».

«За словами Лебедєва, зараз фронт завмер, а «невеликі зрушення з обох сторін більше схожі на гойдалки». Не видно і не чутно звернень від російської ВЕРХОВНОЇ влади до руських людей, що жиутье по ТУ сторону ЛБЗ. Ось тому така невелика депресія є», – підкреслює «Царьград».

«Тим часом київський ватажок Зеленський несподівано змінив свою думку про вибори. Його раптова заява може свідчити про те, що Київ готується до виходу з мирних переговорів. Зокрема, Зеленський передумав проводити президентські вибори: якщо раніше він висловлював готовність провести їх навіть у поточному році, то тепер заявив, що в разі підписання перемир'я ніяких переговорів не буде. Тільки при повному закінченні СВО», - стурбований кремлівський «Царьград».

Зляться кремлівські пропагандисти і від того, що «одночасно з цим Зеленський також заявив про готовність надати на вимогу Британії українських фахівців, які зможуть допомогти Заходу в боротьбі з іранськими безпілотниками».  

«І тут варто зазначити, що, напевно, у Британії вже аплодують словам Зеленського, який робить все можливе, щоб зірвати мирні переговори. Екс-прем'єр Британії Борис Джонсон, той самий, який зірвав стамбульські домовленості, зі свого боку робить все, щоб максимально ескалувати події в Україні. Він знову висловився про «необхідність» ввести контингент НАТО в Україну. За його словами, це має бути зроблено максимально зухвало, на очах у Росії, щоб показати Москві, що Захід не хвилюють її «червоні лінії». При цьому Джонсон закликає ввести навіть символічний контингент – такий, який би принизив Москву, показавши, що до думки Росії прислухатися на Заході не стануть. Ці військові не виконували б бойових завдань, вони не воювали б і не перебували на передовій або поблизу лінії фронту. Але і після мирної угоди вони теж не виконували б бойових функцій. Але їхня присутність символічно показала б, що рішення про розміщення західних військ на українській землі приймає не Путін, і його дозвіл для цього не потрібен», – нервово цитує Джонсона «Царьград».

Телеканал обурюється, що «на думку Джонсона, контингент НАТО міг би допомагати з логістикою, взяти на себе виконання певних другорядних функцій, щоб розвантажити українських військових - наприклад, сприяти відкриттю аеропорту у Львові або подібним проектам».

Радити Кремлю, як вчинити в такій ситуації, «Царьград» чомусь не наважився.

 «Куди ведуть політики-яструби»

У газеті «Известия» завідувач кафедри Дипломатичної академії РФ Олег Карпович розмірковує про «примус Заходу до миру в контексті переговорів щодо України».

«Переговори про врегулювання українського конфлікту вступають у вирішальну фазу. Ставки настільки високі, що саме зараз, судячи з усього, стане зрозуміло, чи готовий Київ серйозно обговорювати перспективу дипломатичного вирішення проблеми... Судячи з усього, готовність режиму використовувати громадян країни як живий щит для нанесення Росії стратегічної поразки була пов'язана з політичним (і фізичним) виживанням самого Зеленського і його найближчого оточення. Сигнал на Банковій зрозуміли правильно. Чотири роки трагедії, яку цілком можна було запобігти, стали логічним результатом політики по принесенню українського народу в жертву «порядку, заснованому на правилах», - суворо попереджає Карпович.

Водночас він зазначає, що «сьогодні ситуація дещо змінилася». «Ми бачимо, як, нехай вкрай обережно і не завжди послідовно, адміністрація Трампа намагається вийти із замкнутого кола, навмисно створеного антиросійською коаліцією. Чергові переговори американських представників зі спецпредставником президента Росії Кирилом Дмитрієвим демонструють певний настрій Вашингтона на пошук точок дотику з Москвою і припинення конфлікту», - хвалить Карпович США.

«Завідувач кафедри» нарікає, що в США «численні групи інтересів, які мають вплив на Капітолій і Білий дім, намагаються істотно ускладнити подолання глухого кута, в тому числі через постійне вкидання в дискурс теми нових антиросійських санкцій... і, звичайно, вкрай деструктивно проявляють себе європейці».

«Окремі лідери країн Старого Світу, зокрема, прем'єр Британії Кір Стармер, не приховують, що розглядають можливість досягнення миру в Україні як загрозу своїм інтересам. Нібито Київ допомагає стримувати Росію, хоча будь-якому об'єктивному спостерігачеві очевидно: український проект потрібен елітам європейських країн для вирішення власних фінансових і електоральних завдань, а в деяких випадках - для відволікання уваги населення від скандалів на кшталт «справи Епштейна», - заявляє Карпович, наполягаючи, що «саме тому коаліції «бажаючих» і «рішучих» продовжують обговорювати варіанти ескалації конфлікту, в тому числі через направлення західних військ на Україну».

«Але противники врегулювання повинні чітко розуміти, що жарти скінчилися. Серйозно розглядаючи варіанти відправки своїх військових у зону конфлікту і тим більше обговорюючи з Києвом можливість подальшої мілітаризації і навіть «нуклеаризації» України, вони кратно підвищують ризик великої війни в Європі. Ця війна не буде схожою на спеціальну операцію. Зіткнувшись із загрозою протистояння з ядерними державами, Росія превентивно застосує всі наявні засоби для забезпечення національної безпеки», – погрожує «завідувач кафедри».

«Переговори Дмитрієва з американськими візаві, контакти по лінії МЗС з питань стратегічної стабільності, відтворення світового порядку, заснованого на верховенстві міжнародного права і Статуту ООН - всі ці кроки життєво необхідні для якнайшвидшого відходу від краю прірви. У примушенні Заходу до миру, власне, і полягає найважливіше завдання СВО. Перемога Москви в цьому протистоянні вже визначена, але може бути прискорена дипломатичними і переговорними кроками. Вибір - за нашими опонентами», - суворо попереджає кремлівський «дипломат».

«Пермський період»

Офіційна «Парламентская газета» радісно повідомляє, що «в Донбас і Новоросію запропонували частіше направляти вчителів і працівників культури». А розповів про це газеті «сенатор від Пермського краю» В'ячеслав Григор'єв.

Він заявляє, що «для духовно-моральної інтеграції варто вибудувати систему освітніх і культурних обмінів між ДНР, ЛНР, Запорізькою та Херсонською областями та іншими суб'єктами РФ».

«Якщо говорити про наш проект «Сєвєродонецьк. Пермський період», який реалізується регіональним відділенням партії «Єдина Росія» спільно з іншими громадськими організаціями, то внесок Пермського краю тут полягає не тільки в матеріальній допомозі. Ми пішли далі, створивши проект про людей, про сенси. І відправили до Сєвєродонецька команди керівників муніципальних установ, вчителів, працівників культури. Нам було важливо налагодити прямий діалог між професіоналами, які розмовляють однією мовою», - заявляє російський «сенатор», ігноруючи, що Сєвєродонецьк в Україні вже перейменований на Сіверськодонецьк.

За його словами, «було організовано кілька поїздок колег із Сєвєродонецька до Пермі».

«У них брали участь педагоги, працівники культури, бібліотекарі. Була організована навчальна програма: люди працювали по 10-12 годин на день, відвідували наші школи, дитсадки, бібліотеки, музеї. Ми показали їм нашу роботу і організували знайомство з Пермським краєм, його культурою. Глибоко переконаний, коли ми говоримо про допомогу історичним регіонам, ми повинні виходити за рамки поставок, ремонтів і благоустрою», - хвалиться «сенатор».

«Система таких регіональних обмінів - дуже цінний інструмент у наших руках. А Рада Федерації, безумовно, найкраще місце для обміну практиками. Вважаю, що нам як палаті регіонів варто стати центром компетенцій з відновлення мирного життя. І проект «Сєвєродонецьк. Пермський період» міг би стати хорошим прикладом - ми відкриті до співпраці і готові поділитися досвідом з іншими регіонами Росії», - запевняє Григор'єв.

Він, звичайно, ніяк не згадав, що Сіверськодонецьк катастрофічно зруйнований російськими обстрілами і пермські «культурні обміни» його ніяк не відродять.

«У стані стиснутої пружини»

Урядова «Российская газета» занепокоїлася «психічним здоров'ям» мешканців окупованої Донеччини.

Газета розпитала «заступницю головного лікаря з медичної частини макіївської психіатричної лікарні» Інну Расторгуєву про те, «як позначаються на психічному здоров'ї жителів республіки безперервні удари з боку ЗСУ, багаторічні стреси, колосальне напруження, втрата близьких». Звідки взялися всі ці напасті на голову «жителів ДНР», газета, звичайно, не запитує.

Расторгуєва тим часом розповідає: «Серйозного зростання психічних розладів у мирного населення – а ми працюємо виключно з цією категорією – не спостерігається. Але це поки що. За всіма прогнозами, сплеск таких захворювань проявиться пізніше, коли стресова ситуація закінчиться. Зараз же люди перебувають у стані стиснутої пружини. Всі резерви організму мобілізовані. Люди розуміють, що змінити ситуацію, в якій опинилися, вони не можуть і потрібно просто продовжувати жити. Так, є поодинокі випадки розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР), особливо після прильотів, в результаті яких людина пережила сильне потрясіння. Спостерігаються певні проблеми у дітей, які втратили батьків на СВО. Але про катастрофічне збільшення психічних розладів говорити не доводиться. Ймовірно, впливає ще й той фактор, що чисельність населення скоротилася, багато хто виїхав за межі республіки».

«Российская газета» цікавиться у Расторгуєвої, що станеться, коли у «жителів ДНР» «розтиснеться стиснута пружина».

«Буде і зростання психосоматичних захворювань, можливе і зростання онкозахворювань після стресів, якщо вчасно не надавалася кваліфікована допомога. Пережитий стрес призводить також до зниження когнітивних функцій. Можливо, навіть у відносно молодому віці. У нас є приказка: від в'язниці, суми і психіатричної лікарні не варто зарікатися. Тому, як і при будь-якому іншому захворюванні, в психіатрії дуже важливе своєчасне звернення до фахівця», - відповідає Расторгуєва.

На питання «РГ», який у її роботі «був найважчий момент», заступник головного лікаря психіатричної лікарні відверто згадує: «Напевно, коли ми змушені були відкрити двері лікарні. Це був жест відчаю. Ліків зовсім не залишилося, годувати хворих теж не було чим. У нас не було навіть підвалу-бомбосховища. Ми пояснювали це пацієнтам, але ніхто з них не покинув лікарню. Вони просто стояли в коридорах під час обстрілів. Більш того, нам на КПП підкидали нових хворих. Сім'я їхала від обстрілів і, щоб не мучитися, просто висаджувала і залишала біля лікарні родича з психічним захворюванням. І добре, якщо з документами. Ми зрозуміли, що нікому, крім нас, наші хворі, за великим рахунком, не потрібні. Співробітники привезли всі свої запаси, соління, варення, щоб годувати пацієнтів, ми ходили і просили у людей: дайте хоч щось, щоб врятувати хворих. Хтось давав хліб, хтось - сало. Все відправлялося на харчоблок, де готувалася їжа на всіх. Лікували при повній відсутності медикаментів чим могли. Так і виживали. Свій одяг теж роздали хворим».

З якої причини все це відбувалося, «Российская газета», звичайно, теж не розповість.

Зате оптимістично повідомляє, що «медичний психолог Владислав Новосад, який працює в макіївській психіатричній лікарні, у свої 25 років теж уже є ветераном бойових дій».

«Владислав зізнається, що про бойові дії згадувати йому зараз не хочеться. І справа не тільки в бажанні свідомо дистанціюватися від пережитого негативу. Це природна реакція людської пам'яті: погане зазвичай забувається, а запам'ятовується хороше. Але на адаптацію до мирного життя все ж знадобився деякий час. Спочатку відчувався дискомфорт поза домом, здавалося, що за ним хтось спостерігає, це викликало напругу. Крім того, довгий час снилися сни про службу. Але адаптація пройшла успішно: зараз Владислав вважається одним з кращих психологів лікарні», - радісно підсумовує «Российская газета».